Здійснення естетичного виховання засобами природи.

  Велика роль в збагаченні словника дитини естетичними поняттями, розвитку естетичної спостережливості, формуванні здатності до естетичного судження, активізації сенсорної сфери, стимулюванні позитивних естетичних емоцій належить сезонним та щоденним спостереженням та милуванням природою під час прогулянок та екскурсій, які є одними із форм організації навчально-виховного процесу в ГПД. Для молодших школярів, у яких естетичний досвід ще незначний, для спостережень потрібно обирати об'єкти, які характеризуються виразністю, максимально концентрують у собі естетичні якості.

  Спілкуючись із природою, важливо показати дітям красу рідної природи у різні пори року: багатство барв у тихі, сонячні осінні дні, красу білосніжної зими, пробудження природи навесні, квітування садів, неповторність природи влітку.

  Красиве в оточуючій природі є всюди – треба вміти відкрити дітям цю красу. Потрібно звернути увагу дітей навіть на ту частинку природи, яку , здається, вони бачать щоденно і не помічають її краси. Важливо не лише самим яскраво описувати спостережувані явища, а допомагати дітям підібрати образні порівняння , епітети, метафори, синоніми. Наприклад, трава вмита росою, золотий колос, пісня ллється, дерева шепочуть, пташки пурхають і щебечуть. Квітка простягає свої руки до сонця і т.п.

  Під час подорожей у природу, які відбуваються взимку, восени, навесні, діти відкривають (з допомогою вихователя десятки відтінків кольорів, вони слухають музику природи, бачать гру барв, дивляться на світ через краплинку роси, слухають бджолину "арфу" в розквітлому саду або "оркестр" коників-стрибунців у надвечір'ї. В лісі, на березі річки, у полі вихователю слід привчати дітей вслухатися у біт птахів і шепіт колосків, дзюрчання струмочка і стук дятла, шурхіт листя. Необхідно, щоб діти відчули і ніжний запах квітів, і запах повітря після грози, прілого листя. Для допитливого ока буде цікавим і миле ластів'ятко, яке виглядає з гнізда, і гусінь, яка лізе по гілці, оса на квітці... Як бачимо, вражень від природи й естетичних переживань, пов'язаних з її впливом у дітей багато. Значення їх в естетичному розвитку особистості молодшого школяра немале. Особливо, якщо ці дитячі переживання доповнюються співпереживаннями дорослих.

  Процес планування виховної роботи в групі продовженого дня можна дещо пожвавити за рахунок введення в план яск­равих за назвою, цікавих за змістом «уроків милування» в природі. Назва такого уроку не може бути формальною. Вона по­винна концентровано відтворювати емоційно-естетичний зміст споглядання певного об'єкта чи явища, природи, нести в собі певну образну інформацію.