Розвивальна гра—провідний вид діяльності молодшого школяра

«Діти приходять до школи з відкритою душею, з щирим бажанням вчитися, - писав В.О.Сухомлинський. – Бажання добре вчитися – красиве людське бажання – здається мені яскравим вогником, що осяває весь зміст дитячого життя, світ дитячих радостей. Цей вогник легко загасити необережним дотиком до дитячого серця – різким образливим словом чи байдужістю».

Ці слова великого педагога слід пам’ятати вихователям групи продовженого дня. Наша робота складна та багатогранна, потребує великої віддачі сил, знань, творчих здібностей. Адже від організації другої половини дня залежить ступінь відновлення працездатності дитячого організму, настрій учня, його інтерес до навчання. Перш за все, педагог має знати й ураховувати у своїй роботі особливості психологічної, інтелектуальної  та вольової готовності до школи .

Педагог – організатор дитячого життя та діяльності. Вихователь повинен займати не очікувальну або спостережну позицію, а тактовно керувати розвитком ігор і формувати в їх процесі моральні якості особистості кожного школяра.

«Гра — явище багатогранне, як феномен культури, вона навчає, розвиває, дає можливість відпочи­ти. Дитинство без гри і поза грою є аномальним. У дитячі роки гра є основним видом діяльності людини, оскільки саме через неї дитина швидше знайомиться з навколиш­нім світом, правилами й нормами спілкування з людьми, швидше опа­новує навички та звички культурної  поведінки. У грі діти й підлітки перевіряють свою силу і спритність, у них виникає бажання фантазу­вати, відкривати таємниці й прагнути чогось прекрасного». - писав В.О.Сухомлинський.

У грі виявляються і розвиваються творчі здібності, уява, фантазія.

Гра — це образне, діяльне відобра­ження життя, вона виникла із праці і готує молоде покоління до праці, до активного пізнання навколиш­ньої дійсності.

Гра — природний для дитини вид діяльності. Розвивальна гра потребує активного мислення й практичних умінь; вона багата на емоції та щирі почуття.

Користь застосування ігор на усіх предметах загальновизнана.   Вони сприяють розвитку в дітей спостережливості, вчать порівнювати, аналізувати, робити висновки, узагальнення. Гра знімає нервове переживання, допомагає  вчителю естетично оформити навчальний матеріал, а дітям – емоційно сприйняти його. Саме завдяки ігровим формам занять вдається залучити пасивних   учнів до систематичної розумової праці, дати змогу дитині відчути успіх, повірити в свої сили.

Останнім часом помітно збільшився інтерес психологів, педагогів, зокрема дидактів, до гри, як засобу розвитку пізнавального інтересу. Сучасна психологія визначає, що гра охоплює всі періоди життя людини, що це не вікова ознака, а важлива форма її життєдіяльності. Із грою пов’язане все життя людини змінюються лише мотиви гри, форми проведення, ступінь вияву почуттів та емоцій.

Гра належить до традиційних і визначних методів навчання й виховання молодших школярів. Цінність цього методу полягає в тому, що в ігровій діяльності освітня, розвиваюча і виховна функція діють у тісному взаємозв’язку. Гра як метод навчання організовує, розвиває учнів, розширює їх пізнавальні можливості та виховує особистість. Вона є внутрішньою потребою дітей в активній діяльності, засобом пізнання навколишнього світу. В грі діти збагачують свій життєвий досвід, вступають в ділові та моральні відносини. В хороших і корисних іграх виховуються діти організатори, через ігрову діяльність розвиваються вольові та моральні якості.

Щоб полегшити дітям навчання на початку першого класу і зробити його більш доступним, слід обов’язково звернутися до ігор і ігрових ситуацій.

Ігри сприяють підвищенню працездатності учнів і є потребою організму дитини. У грі розвиваються її фізичні сили, твердішою стає рука, гнучкішим тіло, точнішим око, розвивається кмітливість, винахідливість, ініціатива.

Захопившись грою, діти не помічають, що пізнають нове, а засвоєння нових знань у грі відбувається значно успішніше, ніж у будь-якій іншій діяльності. Дитина, захоплена привабливим і природним для неї ігровим змістом завдання, непомітно для себе здобуває знання.

У всіх заходах другої половини дня вихователь є організатором діяльності учнів та їхнім старшим другом, захопленим разом із ними спільною справою.

Зацікавленість педагога тим, чим зайняті вихованці, доброзичливе ставлення до них — усе це створює теплий мікроклімат, сприяє розвитку активності, ініціативи, самостійності. Учні сучасної школи, повинні уміти самостійно мислити, працювати, творчо розмірковувати, висловлюватися.

Провідними в організації діяльності ГПД є дидактичні, рухливі, сюжетно-рольові, творчі ігри.

У творчих іграх діти самостійно вигадують сюжет, персонажів та їхні дії, розподіляють і виконують намічені ролі. Ігри за правилами створюються для дітей дорослими. Це дидактичні ігри з усіх навчальних предметів, пізнавальні, рухливі ігри, ігри-розваги, забави. Дидактичні ігри спрямовують на закріплення знань, здобутих дітьми під час навчання, розвиток уваги, пам’яті, мислення. Пізнавальні ігри розширюють кругозір шестирічок, удосконалюють їхню орієнтацію в навколишньому світі. Рухливі ігри зміцнюють здоров’я, розвивають дітей фізично.

Наприклад, для розвитку мовлення та навчання грамоти можна використати такі ігри,  як гра «Порахуй», метою якої є вправляння вмінь у визначенні кількості слів у реченні. У ході гри вихователь вимовляє речення, а гравці на слух визначають кількість слів у ньому. Або гра «Допоможи казковому героєві», метою цієї гри є вміння вправляти в доповнені речення словом, що бракує за змістом, активізувати словник школярів. Вихователь створює ігрову ситуацію, коли казковий персонаж розглядає малюнки. Він коментує зображене, використовуючи речення, у якому бракує останнього слова або вживає його лексично неправильно. Гравці допомагають дібрати потрібне слово чи виправити помилку.

Для математичних навичок можна використати гру «Число загубилося» для закріплення знань складу чисел із двох менших, розвиває уважність, пам’ять. На дошці вивішують картки зі складом будь-якого числа. Учні запам’ятовують їх. На прохання  вихователя діти заплющують очі, а педагог на картці затуляє одне із чисел. Учні повинні назвати число, що «загубилося». Гра «Знайди помилку», вона розвиває обчислювальні навички та вміння. На дошці записано приклади на додавання і віднімання в межах 10, в розв’язуванні деяких з них допущено помилки. Необхідно обчислити значення прикладів, знайти помилки і виправити їх.

Прикладом сюжетно-рольових ігор є: «Магазин», «Лікарня», «Пошта», «Газетний кіоск» тощо.

Невід’ємну частину займають і рухливі ігри: «Бездомний заєць», «До своїх прапорців», «Совонька», «Слухай сигнал», «Веселі старти» тощо.

Різноманітність таких ігор дуже велика.

Малюк іде до школи не тільки за знаннями, а й для зустрічі з друзями, спільних ігор, обміну враженнями. І коли на очах у першокласника з цифрою відбуваються дивовижні пригоди, а зі словами та складами — чарівні перетворення, коли задачі подають як загадки, а оповідання — як подорож, учитися шестирічному школяреві цікаво, адже навчання стає продовженням його загального радісного світосприйняття.

Щоб одна і та сама гра не набридла, варто через певний час змінювати її, ускладнюючи завдання. Гра позбавляє нервового перевантаження. Саме завдяки ігровим формам занять можна залучити пасивних учнів до систематичної розумової праці, дати змогу дитині відчути успіх, повірити в свої сили.

Практика шкільного життя засвідчує, що ігри і цікаві завдання мають провідне значення на заняттях з усіх предметів та у вихованні молодших школярів. Основні завдання розвивальних занять у групі продовженого дня з шестирічками: підготовка дитини до навчання; розвиток пізнавальної активності; пробудження та формування зацікавленості до навчання; усвідомлення моральної цінності навчання і праці, доброти й співпереживання.

Групи продовженого дня за своєю ідеєю — дуже цінна форма виховання. Саме тут створюються сприятливі умови для того постійного духовного спілкування вихователя і дітей, без якого немислиме виховання емоційної культури. Потреба організації ігрової діяльності для першокласників в умовах ГПД є обов’язковою. Для дитини особлива цінність гри полягає не тільки в тому, що вона дає їй можливість як загального, так і фізичного, духовного зростання, а також щодо підготовки до різних сфер життя.

Вказуючи на те, що «гра має велике значення в житті людини», А. С. Макаренко радив проводити гру не заради гри, а щоб у процесі її в дітей виховувалися і розвивалися необхідні риси особистості. Дітям слід давати, говорив він, такі ігри, в яких вони активно проявляють свої зусилля, проймаються почуттям відповідальності і серйозністю у виконанні правил гри, привчаючи до колективної гри.

У процесі ігор, особливо дидактичних, у дітей розвиваються самостійність у мисленні, творчі задатки, такі життєво необхідні психічні якості, як кмітливість і винахідливість.

Добре проведена гра, як і добре виконана робота, приносить учасникам радість і задоволення. Радість творчої гри змінює дитяче життя, наповнює його казкою та чарами.

 

Режим роботи ГПД

на 2020-2021 н. р.

№ п/п	Час проведення	Зміст роботи
1	12.00-12.10	Взаємозв'язок з класними керівниками. Прийом дітей 1 класу.
2	12.10-13.00	Заняття учнів 1 класу за інтересами
3	13.00-13.10	Взаємозв'язок з класними керівниками. Прийом учнів 2-4 класів.
4	13.10-14.00	Прогулянка на свіжому повітрі. Спортивні ігри.
5	14.00-14.30	Обід.
6	14.30-15.30	Самопідготовка домашніх завдань для учнів 2-4 класів.
7	15.30-15.40	Перерва.
8	15.40-16.00	Виховна робота та повернення дітей додому.
9	16.00-16.30	Ігри, конкурси.
10	16.30-17.15	Прогулянка на свіжому повітрі.
11	17.15-17.45	Індивідуальна робота.
12	17.45-18.00	Виховна робота та повернення дітей додому.